Значення
-
(У фонетиці) Позначення приголосного звука, який утворюється одночасною артикуляцією язика біля верхніх зубів (дентальна) і губами (лабіальна).
-
(У лінгвістиці) Властивий звуку, що вимовляється з подвійним місцем творення — зубно-губним (наприклад, деякі африкати в окремих мовах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дентолабіальний, р. дентолабіального, д. дентолабіальному, з. дентолабіального, о. дентолабіальним, м. дентолабіальнім, к. дентолабіальний