Словник Української Мови
1. Позбавляти премії або зменшувати її розмір, зазвичай як дисциплінарне стягнення за невиконання трудових обов’язків, порушення правил тощо.
2. У фінансовій та біржовій термінології — знижувати ринкову ціну цінного паперу, облігації тощо відносно її номінальної вартості; реалізовувати з дисконтом.
1. Невелике дерево або кущ родини кизилових з дрібними жовтими квітами, червоними їстівними плодами та цінною деревиною.
2. Солодко-кислі, червні або темно-бордові, зазвичай видовжені, їстівні плоди цієї рослини, що використовуються у кулінарії та народній медицині.
1. Бути примусово виселенним або висланим з країни, регіону або місця проживання до іншої місцевості, зазвичай державною владою, як форма репресії, покарання або етнічного чи політичного очищення.
2. (У міжнародному праві) Бути законно висланим із країни негромадянином через порушення режиму в’їзду або перебування, або з міркувань громадської безпеки.
1. Історична назва жителя стародавнього міста Кід (Кідос) у Карії (Мала Азія) або представника однойменного доіонійського племені.
2. У переносному значенні — лукава, підступна, віроломна людина; хитрий обманщик (за образом мешканців Кіда, яких давні греки вважали втіленням підступності та обману).
Примусово висилати когось за межі держави або певної території, зазвичай як міру покарання, позбавлення громадянства або з політичних мотивів.
У історичному та політичному контексті — насильно переміщати групу населення (етнічну, соціальну тощо) з місця постійного проживання до іншої місцевості.
1. Діалектний варіант слова “кидок” — різкий рух, поштовх або кидання чогось.
2. У західних регіонах України — невелика кількість чогось сипкого (наприклад, зерна, борошна), яку можна захопити одноразовим рухом долоні або двома зведеними разом долонями; жменя, пригорща.
3. У спеціальному контексті (мисливство, зоологія) — може вживатися для позначення виводку диких тварин (наприклад, зайців), народженого в один термін; приплод.
1. Про людину або групу людей: примусово вивезений з країни перебування до іншої держави (зазвичай на батьківщину) рішенням влади як адміністративне чи політичне покарання або запобіжний захід.
2. Про особу: позбавлений права законного перебування на території певної держави та примусово висланий за її межі на підставі рішення суду чи адміністративного органу.
3. У значенні дієприкметника пасивного стану минулого часу: такий, якого депортували, примусово вислали.
Кидькома — прислівник, що означає спосіб пересування, при якому щось або хтось перекидається, перевертається через голову або падає з розмаху, часто зі звуком удару об землю.
Кидькома — у значенні різко, несподівано кинутися, впасти або перекинутися (зазвичай у контексті боротьби, падіння або нестійкого положення).
1. Стосуючийся депортації, пов’язаний з примусовим виселенням або вивезенням людей за межі країни чи певної території.
2. Призначений для депортованих осіб або пов’язаний з їх перебуванням (наприклад, депортний табір).
1. (діал.) Невеликий, міцний візок на двох колесах для перевезення вантажів, який тягнуть люди або коні; також — невеликі сани для їзди по льду.
2. (діал., рідк.) Швидкий, поривчастий рух; кидок, поштовх.
3. (діал., рідк.) Те, що відкинуто або викинуто як непотрібне; відходи, сміття.