Словник Української Мови
Буква
1. Невелике дерево або кущ родини кизилових з дрібними жовтими квітами, червоними їстівними плодами та цінною деревиною.
2. Солодко-кислі, червні або темно-бордові, зазвичай видовжені, їстівні плоди цієї рослини, що використовуються у кулінарії та народній медицині.
Приклад 1:
Найбільшою річкою є Кизил-Ірмак, відомий у давнину як Галіс, інші річки значно менші й такі бурхливі, що ЇХ неможливо використовувати для судноплавства. У’ весняно-літній сезон ріки часто виходили з берегів, тому люди боялися селитися безпосередньо біля них.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”