кидь

[kɪdʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (діал.) Невеликий, міцний візок на двох колесах для перевезення вантажів, який тягнуть люди або коні; також — невеликі сани для їзди по льду.

  2. (діал., рідк.) Швидкий, поривчастий рух; кидок, поштовх.

  3. (діал., рідк.) Те, що відкинуто або викинуто як непотрібне; відходи, сміття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кидь, р. киді, д. киді, з. кидь, о. киддю, м. киді, к. киде

Більше записів