кидь

1. (діал.) Невеликий, міцний візок на двох колесах для перевезення вантажів, який тягнуть люди або коні; також — невеликі сани для їзди по льду.

2. (діал., рідк.) Швидкий, поривчастий рух; кидок, поштовх.

3. (діал., рідк.) Те, що відкинуто або викинуто як непотрібне; відходи, сміття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |