1. Який має дві пилки, складається з двох пилок (у ботаніці — про тичинки).
2. Який має дві пилки, дві пилясті частини (у техніці, архітектурі тощо).
-
квазівіддалемір
Прилад для вимірювання відстаней, що працює на принципі порівняння двох зображень одного об’єкта, отриманих з двох різних точок (квазістереоскопічний метод), зазвичай використовується в геодезії та фотограмметрії.
-
двоперіодичний
1. (у математиці, фізиці) Такий, що має дві незалежні періодичні складові або характеризується подвійною періодичністю; функція, закономірність тощо, значення яких повторюються при додаванні двох основних періодів.
2. (у біології, медицині) Такий, що має два періоди (фази) розвитку, активності або прояву протягом певного циклу (наприклад, доби, року).
3. (у техніці, економіці) Такий, що відбувається, публікується або повторюється з двома різними періодами (інтервалами) або складається з двох періодів (етапів).
-
квазівідбиття
1. (у фізиці) Явище, при якому хвиля (звукова, світлова тощо) не відбивається від поверхні, а проникає в середовище, де поступово згасає, що створює ілюзію відсутності відбиття.
2. (у техніці, акустиці) Ефект або технологія, що імітує практичну відсутність відбиття хвиль (наприклад, звуку) завдяки їх поглинанню спеціальними матеріалами або конструкціями.
-
двоперстий
1. Який має два пальці (про руку, кінцівку).
2. У церковній практиці: спосіб хрещення двома пальцями (великим та вказівним), що був прийнятий у православ’ї до реформи патріарха Никона в XVII столітті та зберігається у старообрядництві.
-
квазівчений
1. Особа, яка видає себе за вченого, але не має достатніх професійних знань, кваліфікації або наукових досягнень; псевдовчений.
2. Особа, чия наукова діяльність ґрунтується на псевдонаукових теоріях або методах і не визнається академічною спільнотою.
-
двопелюстковий
1. Ботанічний термін, що характеризує віночок квітки, який складається з двох пелюсток або двох окремих груп пелюсток.
2. У більш широкому вжитку — такий, що має дві пелюстки або складається з двох частин, подібних до пелюсток.
-
квазівпорядкованість
1. Властивість або стан, за якого елементи множини мають обмежену впорядкованість, тобто підпорядковуються не всім аксіомам строгого порядку, а лише їх певній частині, що наближає відношення до повного порядку.
2. У математиці, зокрема в теорії порядку — бінарне відношення на множині, яке є рефлексивним і транзитивним, але не обов’язково антисиметричним (таке відношення часто називають передпорядком або квазіпорядком).
-
двопартійний
1. Який стосується двох політичних партій, здійснюється двома партіями або характеризується домінуванням двох основних партій у політичній системі.
2. Який складається з двох партій або організований на основі двох партій (про коаліцію, угоду тощо).
-
квазівпорядкований
1. (про систему, структуру) Такий, що має ознаки впорядкованості, але не є повністю впорядкованим; частково впорядкований, з елементами хаосу або випадковості.
2. (мат., фіз.) Такий, що описується частковим або неповним порядком, де не для всіх пар елементів можна встановити відношення порядку.