Значення
-
Властивість або стан, за якого елементи множини мають обмежену впорядкованість, тобто підпорядковуються не всім аксіомам строгого порядку, а лише їх певній частині, що наближає відношення до повного порядку.
-
У математиці, зокрема в теорії порядку — бінарне відношення на множині, яке є рефлексивним і транзитивним, але не обов’язково антисиметричним (таке відношення часто називають передпорядком або квазіпорядком).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазівпорядкованість, р. квазівпорядкованості, д. квазівпорядкованості, з. квазівпорядкованість, о. квазівпорядкованістю, м. квазівпорядкованості, к. квазівпорядкованосте