Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кишеня”: невелика кишеня, зазвичай на одязі, призначена для зберігання дрібних речей.
2. (переносно) Невеликий, затишний простір або місце, що викликає відчуття захищеності та комфорту.
3. (анатомія) Зменшувальне позначення порожнистого або мішечкоподібного утворення в організмі (наприклад, у серці, суглобі).
1. (іст.) Підлягати обкладанню церковним податком — десятиною; ставати десятиною.
2. (перен., рідк.) Віддавати десяту частину чогось; ділитися часткою майна, доходів тощо.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Черкаській області.
3. (у переносному значенні, розм.) Дуже віддалена, глуха місцевість; захолустя. (Наприклад: “Живе десь на тому киші”).
1. (істор.) Стягувати десятину — церковний податок у розмірі однієї десятої частини доходів або врожаю.
2. (перен., рідк.) Відбирати, забирати значну частину чогось, привласнювати собі.
1. Властивість, що характеризує когось або щось як схоже на кичку (птаха з чубом або чубатого птаха), зазвичай стосується зовнішнього вигляду, особливо зачіски або форми.
2. У переносному значенні — поведінка або манера, що нагадує пихатість, чванливість або вищість, властиві уявленням про ставлення та постать кички (чубатого птаха).
1. Який триває десять місяців, розрахований на десять місяців.
2. Якому виповнилося десять місяців (про вік дитини або тварини).
1. (у ботаніці) що має форму кички (суцвіття) або нагадує її за зовнішнім виглядом.
2. (у зоології) що має форму, будову або вигляд, подібний до кички (пучка волосся, пір’я тощо) у тварин.
Який має довжину, висоту, ширину або глибину в десять метрів.
1. Високий жіночий головний убір з твердою основою, прикрашений наміткою, стрічками або квітами, що був поширений у народному вбранні українок, особливо заміжніх, до початку XX століття.
2. Застаріла назва для частини голови птаха — чубка або чуба на тімені.
3. У техніці — деталь у вигляді невеликого виступу або гребеня на деталі машини, що входить у відповідний паз для з’єднання або фіксації.
1. (геогр.) Гірський масив у Східних Карпатах, розташований на межі України (Закарпатська область) та Румунії; частина Мармароського масиву.
2. (геогр.) Назва однієї з вершин зазначеного гірського масиву (Кичера Поганська, 1 678 м).