Словник Української Мови
1. Стосунний до Кишинева, столиці Молдови, що стосується цього міста, його жителів, історичних подій або культурних особливостей.
2. Створений, виготовлений або поширений у Кишиневі; характерний для нього.
3. У фразеологізмах та історичних контекстах: пов’язаний з подіями, що відбувалися в Кишиневі (наприклад, Кишинівський погром 1903 року).
Кишинів — столиця та найбільше місто Республіки Молдова, розташоване на річці Бик; політичний, економічний та культурний центр країни.
Кишинів — адміністративний центр однойменного муніципію (муніципій Кишинів), який має особливий статус у складі Молдови.
Кишинів — історична назва міста, що поширена в українській мові; відповідає румунській назві Chișinău.
1. Який має вагу десять пудів (близько 160 кілограмів).
2. Переносно: дуже важкий, величезний за вагою або силою впливу; надзвичайно значний.
Який має десять поверхів, десятиярусний (про будівлю, споруду).
Кишечник — частина травної системи хребетних тварин і людини, що починається від шлунка і закінчується заднім проходом; поділяється на тонку (дванадцятипала, тоща і клубову) і товсту кишку.
Кишечник — у переносному значенні: внутрішній простір, нагромадження чогось довгого, звивистого (наприклад, про лабіринт підземних ходів).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кишка” — невелика кишка, кишкова трубка.
2. Розмовна назва для тонкої, м’якої ковбаси, зробленої в натуральній оболонці (кишковій синюзі).
3. У техніці — гнучка порожниста трубка, шланг, рукав (наприклад, для передачі рідин, газів).
4. У розмовній мові — довга, вузька, звивиста річ, що нагадує кишку (наприклад, кишечка згорнутого шланга).
1. Стосовний до Десятинної церкви в Києві, пов’язаний з нею.
2. Належний до Десятинної церкви в Києві, що існувала в Х–ХІІІ століттях.
1. Вшита або пришита до одягу (штанів, куртки, пальта тощо) спеціальна частина у вигляді мішечка для зберігання дрібних речей, грошей.
2. Переносно: про гроші, фінансові можливості когось (наприклад, “це не по моїй кишені”).
3. У техніці, будівництві: заглиблення, ніша, порожнина у чомусь (наприклад, кишеня фундаменту).
4. У географії: невелика, зазвичай ізольована, територія, анклав.
5. У військовій справі: оточене противником угруповання військ або ділянка місцевості.
1. Стосовний до десятини, пов’язаний з нею (наприклад, десятинна міра землі).
2. Який становить десяту частину чогось, десятипроцентний (застаріле).
3. (Як власна назва, істор.) Пов’язаний із Десятинною церквою у Києві (наприклад, десятинні руїни).
1. Призначений для носіння в кишені або такий, що поміщається в кишені; невеликий за розміром, компактний.
2. Переносний, нестаціонарний, призначений для індивідуального користування (про деякі прилади, видання тощо).
3. Який належить до невеликої суми грошей, призначеної на дрібні особисті витрати.