Словник Української Мови
Спеціально розроблена система позначень (цифрових, буквених або комбінованих кодів), що застосовується для впорядкування та швидкого пошуку об’єктів, понять, документів у певній галузі знань або діяльності.
Документ, що містить таку систематизовану сукупність найменувань та кодів, яка є обов’язковою для застосування (наприклад, класифікатор професій, класифікатор продукції).
Пристрій або програма для автоматичного розподілу, сортування об’єктів за певними ознаками.
1. (хімія) Позначає наявність у молекулі органічної сполуки десяти атомів вуглецю; такий, що містить десять атомів вуглецю (зазвичай у лінійному ланцюгу).
2. (хімія) Стосовний до децилового спирту (деканолу), утворений від нього або що його містить.
1. Створений на основі поєднання художніх принципів класицизму та романтизму; що поєднує риси обох цих напрямів у мистецтві, літературі або музиці.
2. Характерний для перехідного періоду або творчості, в якій елементи класицизму (строгість форми, раціоналізм) поєднуються з елементами романтизму (емоційність, увага до внутрішнього світу, інтерес до народності).
1. (в анатомії та медицині) Який стосується децидуальної оболонки (що вистилає порожнину матки під час вагітності); такий, що утворився з цієї оболонки.
2. (в біології) Який стосується децидуальних клітин (клітин слизової оболонки матки, що перетворюються під час імплантації ембріона та утворюють оболонку навколо нього).
1. Найкращі, зразкові, загальновизнані твори мистецтва (літератури, музики, живопису тощо), що належать до золотого фонду світової культури і витримали випробування часом.
2. Період найвищого розквіту в розвитку мистецтва або науки, що став зразковим, еталонним (наприклад, класика античності, німецька музична класика).
3. Традиційні, загальноприйняті, канонічні форми, методи або зразки в будь-якій сфері діяльності (наприклад, класика жанру).
4. Твори античних авторів, мистецтво Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
1. Префікс у міжнародній системі одиниць (SI), що позначає одну десяту частину (10⁻¹) вихідної одиниці вимірювання; пишеться разом із назвою одиниці (наприклад, дециметр, децибел).
1. Ранній період у розвитку джазової музики (приблизно 1910–1930 роки), що характеризується колективною імпровізацією, чіткою ритмічною основою та виконанням у складі невеликих ансамблів (диксилендів); представлений такими стилями, як нью-орлеанський джаз, чиказький джаз та страйд.
2. Конкретний музичний твір, створений у цей період або витриманий у його стилістиці.
3. Період в історії джазу (зокрема, 1930–1940-ті роки), пов’язаний із розквітом великих оркестрів (біг-бендів) та стилю свінг, що передував появі бібопу.
1. Пов’язаний з децеребрацією, тобто з хірургічним видаленням або функціональним відокремленням головного мозку від спинного на рівні стовбура, що призводить до характерних рефлекторних порушень.
2. Стосовний до стану децеребраційної ригідності (опістотонусу) — патологічного посилення тонусу м’язів-розгиначів, яке виникає внаслідок ураження середнього мозку.
1. Видатний діяч науки, мистецтва чи літератури, чиї твори або відкриття мають загальновизнану цінність і вважаються взірцевими, еталонними для певної галузі.
2. Представник класицизму — напряму в мистецтві та літературі, що орієнтується на античні зразки і характеризується раціоналізмом, строгістю форми та ясністю змісту.
3. Твір мистецтва, літератури або музики, що належить до золотого фонду культури, має неперехідну художню цінність і служить високим зразком для наступних поколінь.
Клас-лишок — у теорії чисел: множина всіх цілих чисел, які при діленні на дане натуральне число m дають однакову остачу r (де 0 ≤ r < m); елемент фактор-кільця цілих чисел за ідеалом, породженим числом m.