1. Ранній період у розвитку джазової музики (приблизно 1910–1930 роки), що характеризується колективною імпровізацією, чіткою ритмічною основою та виконанням у складі невеликих ансамблів (диксилендів); представлений такими стилями, як нью-орлеанський джаз, чиказький джаз та страйд.
2. Конкретний музичний твір, створений у цей період або витриманий у його стилістиці.
3. Період в історії джазу (зокрема, 1930–1940-ті роки), пов’язаний із розквітом великих оркестрів (біг-бендів) та стилю свінг, що передував появі бібопу.