1. (про предмет, матеріал) Такий, що може бути використаний, придатний для практичного застосування; уживаний.
2. (про ідею, знання тощо) Такий, що має практичну цінність, може бути застосований у діяльності; прикладний, придатний до вжитку.
-
деколаж
1. У мистецтві — техніка, протилежна колажу, при якій художник не додає, а знімає шари з поверхні твору, створюючи новий образ шляхом видалення, зішкрібання чи відшаровування матеріалу.
2. У ширшому сенсі — творчий метод або процес деконструкції, розбирання цілого на складові частини шляхом усунення певних елементів для виявлення нового сенсу або форми.
-
використатися
1. (про предмети, речовини, ресурси) Бути вжитим, застосованим для певної мети; знайти своє використання.
2. (про явища, події, ситуації) Стати об’єктом чиїхось маніпуляцій; бути вжитим (часто з корисливим, егоїстичним наміром) на чиюсь користь.
3. (розм., про людину) Бути вжитим кимось для досягнення власних цілей, часто зневажливо; стати знаряддям у чиїхось руках.
-
деколагенізація
Процес усунення колоніальної спадщини в різних сферах суспільного життя (політиці, економіці, культурі, мові, освіті, психології тощо), спрямований на подолання наслідків колоніалізму та відновлення історичної справедливості щодо колонізованих народів.
Історико-політичний процес демонтажу колоніальних структур, ідеологій та практик, що часто включає визнання злочинів колоніалізму, повернення культурних цінностей, перегляд наративів та здобуття реального суверенітету колишніми колоніями.
-
використати
1. Застосувати що-небудь для певної мети, скористатися чимось, употребити.
2. Ужити, спожити, витратити щось для досягнення якогось результату.
3. Отримати користь, вигоду з чогось, вдало застосувати щось у своїх інтересах.
-
декокт
1. (в медицині) лікарська форма — відвар, водний витяг із лікарських рослин, що готується шляхом кип’ятіння сировини у воді протягом певного часу.
2. (переносно, рідко) щось, що є результатом тривалого обдумування, «виварювання» ідей або переживань; концентрований виклад думок.
-
використаний
1. Такий, що був застосований для певної мети, знайшов ужиток; ужитий, вживаний.
2. (У техніці, економіці) Такий, що вже був у вжитку, експлуатації і втратив первісні якості; відпрацьований, вторинний.
-
декоза
1. (від фр. décosser — “вилущувати”) Застарілий технічний термін для позначення машини або пристрою, призначеного для очищення (лущення) насіння бавовнику від коробочок.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
-
викоренитися
1. Зникнути, перестати існувати, бути повністю знищеним (про щось негативне, шкідливе).
2. (У лісівництві, садівництві) Про рослину: втратити зв’язок з ґрунтом, бути вирваним з корінням.
3. (Розм.) Про людину: остаточно оселитися, закріпитися на новому місці, втративши зв’язок з попереднім місцем проживання.
-
викоренити
1. Повністю знищити, знищити до кінця, ліквідувати щось негативне, шкідливе (звичаї, забобони, явища тощо).
2. Вирвати рослину разом із коренем; знищити рослинність на якійсь території.
3. Перен. Жорстоко знищити, вигубити когось, зробити неможливим існування кого-небудь.