викоренити

1. Повністю знищити, знищити до кінця, ліквідувати щось негативне, шкідливе (звичаї, забобони, явища тощо).

2. Вирвати рослину разом із коренем; знищити рослинність на якійсь території.

3. Перен. Жорстоко знищити, вигубити когось, зробити неможливим існування кого-небудь.

Приклади вживання

Приклад 1:
Лаговський, заклопотаний, заходився був докладно пояснювати своєму молодому приятелеві, що політичні пересвідчення — це одна річ, а активна політика та агітація — це друга річ, і що хоч утікати од політики він мусить, та робить це тільки через свою хоробу, але ж зовсім викоренити свої органічні політичні симпатії і антипатії він не може. Підступив він до цієї теми здалека, бо хотів її вияснити якнайширше, а Володимир знов не хотів розуміти, що то за політичні пересвідчення, які активно не виявляються, а тільки десь платонічно ховаються.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |