викоренитися

[ʋɪkorɛnɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зникнути, перестати існувати, бути повністю знищеним (про щось негативне, шкідливе).

  2. (Ботаніка) –

    (У лісівництві, садівництві) Про рослину: втратити зв’язок з ґрунтом, бути вирваним з корінням.

  3. (Лінгвістика) –

    (Розм.) Про людину: остаточно оселитися, закріпитися на новому місці, втративши зв’язок з попереднім місцем проживання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викоренюся, ти викоренишся, він викорениться, ми викоренимося, ви викоренитеся, вони викореняться

Більше записів