Словник Української Мови
1. (біол., екол.) Про організми, що пристосовані до життя в посушливих (аридних) умовах, наприклад, у пустелях, напівпустелях або сухих степах; ксерофільний.
2. (геогр., бот.) Про рослинність, угруповання або екосистеми, характерні для посушливих регіонів з низькою вологістю.
1. (в астрономії) такий, що має центр на Марсі або відноситься до Марса як до центрального об’єкта чи точки відліку (наприклад, ареоцентрична орбіта, ареоцентричні координати).
Арескоміцет — представник класу грибів Ascomycetes (аскоміцети), що характеризуються утворенням статевих спор (аскоспор) у спеціальних мішечках — асках.
1. Власна назва жіночого імені грецького походження (грец. Αρετή), що означає “доброчесність”, “чеснота”.
2. У філософії, особливо античній (грецькій), — термін, що позначає чесноту, доброчесність, моральну досконалість, вміння найкращим чином виконувати свою функцію (наприклад, арета воїна — мужність).
1. Стосовний до аретира, призначений для нього.
2. У техніці: такий, що стосується пристрою для гальмування або зупинки руху деталі механізму (наприклад, аретирний механізм годинника).
1. Який зазнав арешту, взятий під варту на підставі санкціонованого законом рішення уповноваженого державного органу.
2. Про майно або кошти: на які накладено арешт, тобто обмежено право володіння або розпорядження ними.
Аретотерапія — це напрям у психології та психотерапії, заснований на ідеях позитивної психології, який зосереджується на розвитку чеснот (аретé) та сильних сторін особистості для досягнення психологічного благополуччя, усунення страждань і розкриття життєвого потенціалу.
1. Який стосується аретування, призначений для аретування або здійснення арешту.
2. Який має право або повноваження накладати арешт, затримувати (про органи влади чи службових осіб).
1. Процес дії за значенням дієслова «аретувати»; позбавлення волі, взяття під варту на підставі судового рішення або санкції слідчого органу.
2. Юридичний акт, що полягає у накладенні арешту на майно, кошти, цінні папери з метою забезпечення виконання рішення суду або запобігання їх приховуванню.
1. Застосувати арешт до когось, затримати когось згідно з законом, позбавити волі на підставі офіційного рішення уповноважених органів.
2. Накласти заборону на розпорядження майном, конфіскувати щось на підставі судового чи адміністративного рішення.