аретований
[ɑrɛtoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Юриспруденція) –
Який зазнав арешту, взятий під варту на підставі санкціонованого законом рішення уповноваженого державного органу.
- (Юриспруденція) –
Про майно або кошти: на які накладено арешт, тобто обмежено право володіння або розпорядження ними.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аретований, р. аретованого, д. аретованому, з. аретованого, о. аретованим, м. аретованім