Значення
- (Юриспруденція) –
Застосувати арешт до когось, затримати когось згідно з законом, позбавити волі на підставі офіційного рішення уповноважених органів.
- (Юриспруденція) –
Накласти заборону на розпорядження майном, конфіскувати щось на підставі судового чи адміністративного рішення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я аретую, ти аретуєш, він аретує, ми аретуємо, ви аретуєте, вони аретують