Словник Української Мови
Клітемнестра — у давньогрецькій міфології: дочка спартанського царя Тіндарея та Леди, дружина царя Агамемнона, яка разом зі своїм коханцем Егістом убила чоловіка після його повернення з Троянської війни; персонаж трагедій давньогрецьких авторів (Есхіла, Софокла, Евріпіда).
Клітемнестра — переносно: втілення зрадливої, віроломної дружини або жінки-вбивці.
Клітемнестра (варіант написання: Клітеместра) — у давньогрецькій міфології дочка спартанського царя Тіндарея і Леди, дружина царя Агамемнона, яка разом зі своїм коханцем Егістом убила чоловіка після його повернення з Троянської війни; пізніше була вбита власним сином Орестом, що помстився за батька.
Диндилиндатися — діалектне дієслово, що означає повільно, незграбно або неохоче йти, пересуватися; ледачити, байдикувати.
1. (тех.) Створений на основі клістрона; властивий клістрону.
2. (тех.) Призначений для роботи з клістроном або створений за його принципом.
1. Електронна лампа надвисокої частоти, в якій швидкість електронного потоку модулюється за допомогою об’ємного резонатора, що дозволяє генерувати або підсилювати коливання в діапазоні від сантиметрів до міліметрів.
2. (у техніці) Потужний генераторний прилад, тип електронної лампи, що застосовується в радіолокації, супутниковому зв’язку, лінійних прискорювачах заряджених частинок та інших галузях, де потрібні високочастотні коливання великої потужності.
Диндилиндати — діалектне дієслово, що означає дзвонити, брязкати, видавати дзвінкі, брязкотливі звуки, часто з відтінком негармонійності або повторюваності.
1. Стосовний до клістира, призначений для його використання (наприклад, клістирна груша, клістирний наконечник).
2. У переносному значенні: незначний, другорядний, несуттєвий (застосовується переважно в розмовній мові для характеристики чогось маловажного або про людину, яка не має значного впливу).
1. (розм.) Повільно, незграбно або важко ходити, пересуватися; тягти ноги.
2. (перен., розм.) Повільно, з ваганнями просуватися, розвиватися (про справу, процес тощо).
Клістир — медичний інструмент у вигляді гумової груші або мішечка з наконечником для введення рідини в пряму кишку з метою промивання, лікування або постановки лікарських засобів.
Клістир — процедура введення рідини в пряму кишку за допомогою спеціального пристрою для досягнення лікувального, очищувального або діагностичного ефекту.
Клістир (розм.) — про людину, яка чинить неприємності, дратує, завдає клопоту; настирлива або незграбна людина.