Словник Української Мови
1. Офіційна особа, яка представляє інтереси своєї держави в зовнішніх справах, бере участь у міжнародних переговорах, здійснює дипломатичні зв’язки.
2. Розмовна назва невеликого прямокутного чемодана для документів та паперів, який зазвичай має жорсткі стінки та дві ручки.
3. Переносно: Людина, яка вміє поводитися обережно, тактовно, вдаючись до хитромудрих прийомів для досягнення своєї мети.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Місцевість, де розташовані кліті (невеликі господарські будівлі для зберігання інструментів, припасів тощо); кліття.
Властивий диплококам, що стосується диплококів.
Складений із диплококів, що має у своєму складі диплококи.
1. Стосовний до клітковини, властивий їй; призначений для клітковини.
2. Зроблений, виготовлений з клітковини або за допомогою клітковини.
Клітковина — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
Диплогамний — стосовний до диплогамії, що має дві однакові або подібні частини, подвійний, парний (у біології, зоології).
1. Який стосується клітки (у всіх значеннях), призначений для неї або має її будову.
2. У біології: такий, що складається з клітин, має клітинну будову (наприклад, клітковий організм).
3. У техніці: такий, що має структуру, подібну до комірок або осередків (наприклад, клітковий полімер, клітковий радіатор).
1. (про комп’ютерну систему) Здатний одночасно передавати дані в обох напрямках (приймати та відправляти), але не одночасно, а почергово.
2. (про зв’язок, канал зв’язку) Такий, що забезпечує двосторонній обмін інформацією з почерговою передачею даних.
1. Замкнута конструкція з металевих або дерев’яних стрижнів, прутів, сітки тощо, призначена для утримання тварин, птахів або інших істот.
2. Невелике приміщення, відокремлене ґратами або сіткою в тюрмі, зоопарку, лікарні тощо.
3. У біології: структурна та функціональна одиниця живого організму, елементарна жива система, здатна до самостійного існування, відтворення та розвитку.
4. У техніці та побуті: комірчаста структура, секція або відділ у певному пристрої, меблях, споруді (наприклад, клітка ліфта, поштова клітка, клітка в шафі).
5. У математиці та інформатиці: окрема комірка в таблиці, на шахівниці або в іншій розмітці.
6. У розмовній мові: тісне, незручне приміщення, що викликає відчуття ув’язнення.
1. (у математиці, теорії матриць) такий, що має властивості або розташований одночасно відносно клітин (блоків) матриці та її головної діагоналі; стосується діагональної (блоково-діагональної) форми матриці, отриманої в результаті перетворення подібності.
2. (у техніці, інформатиці) такий, що стосується методу або алгоритму обходу, заповнення чи аналізу двовимірного масиву (наприклад, зображення, таблиці), при якому дії виконуються послідовно вздовж діагоналей, що проходять через клітини (пікселі, комірки) цього масиву.