1. (у математиці, теорії матриць) такий, що має властивості або розташований одночасно відносно клітин (блоків) матриці та її головної діагоналі; стосується діагональної (блоково-діагональної) форми матриці, отриманої в результаті перетворення подібності.
2. (у техніці, інформатиці) такий, що стосується методу або алгоритму обходу, заповнення чи аналізу двовимірного масиву (наприклад, зображення, таблиці), при якому дії виконуються послідовно вздовж діагоналей, що проходять через клітини (пікселі, комірки) цього масиву.