Древослів

Словник Української Мови

  • диндати

    1. (розмовне) Сильно бити, лупцювати когось; битися, лупцюватися.

    2. (переносне значення, розмовне) Робити щось інтенсивно, швидко або з силою (наприклад, бігти, працювати).

    3. (переносне значення, розмовне) Гучно грати на музичному інструменті, особливо на ударних; гучно і ритмічно звучати.

  • клісмос

    1. Старогрецький стілець з вигнутими ніжками, що розходяться внизу, та легким вигнутим сидінням, характерний для античного мистецтва класичного періоду.

    2. Тип давньогрецького мебля — легкий, зручний стілець без підлокітників, з увігнутою спинкою та серпоподібними ніжками, що широко використовувався в побуті та зображувався на вазописі та рельєфах.

  • динатронний

    1. Стосовний до динатрона, властивий динатрону (електронній лампі з вторинною електронною емісією, що використовувалася для генерації та посилення електричних коливань).

    2. Побудований на принципі дії динатрона, що працює за рахунок динатронного ефекту (наприклад, про динатронне збудження коливань).

  • клірошанка

    Клірошанка — жінка або дівчина, яка належить до кліру, тобто до духовенства, як правило, дружина священнослужителя (священика, диякона) чи інша його родичка.

    Клірошанка — жінка, яка проживає при церкві або на території церковної парафії, часто у зв’язку зі служінням члена її родини в клірі.

  • клірошанин

    Клірошанин — член церковного кліру, духовна особа, яка належить до штату церковнослужителів (священиків, дияконів, псаломщиків) певної парафії чи храму.

    Клірошанин — у Київській Русі та в Українській Греко-Католицькій Церкві: представник нижчого духовенства, часто парафіяльний священик, який обслуговував клірос (місце для співаків та церковнослужителів у храмі) та виконував богослужбові обряди.

  • династичний

    1. Стосунний до династії, властивий їй; пов’язаний із правлінням або передачею влади в межах однієї родини, роду.

    2. Стосунний до спортивних, професійних або інших організацій, де ключові посади або участь успадковуються або довго зберігаються в межах однієї родини.

  • клірос

    1. В православних та греко-католицьких храмах — місце на підвищенні перед іконостасом, де під час богослужіння стоять співаки та читці (причетники).

    2. У західних християнських церквах — частина вівтаря, призначена для хору та музикантів, часто огороджена.

  • динасовий

    1. Стосовний до динасів — групи динозаврів, що включає великих травоїдних ящерів з довгою шиєю та хвостом, таких як брахіозавр чи диплодок.

    2. Стосовний до динасу — вогнетривкого матеріалу, виготовленого з кварциту, що використовується у металургії для футеровки печей.

  • кліровий

    1. Стосовний до кліру, що належить до духовенства як особливої соціальної групи (наприклад, клірові відомості).

    2. Призначений для духовенства, пов’язаний з його діяльністю або побутом (наприклад, клірова школа).

  • динар

    1. Грошова одиниця низки країн (Алжиру, Бахрейну, Іраку, Йорданії, Кувейту, Лівії, Сербії, Тунісу та ін.), що поділяється на 1000 філсів (у більшості випадків) або на 100 сантимів.

    2. Старовинна золота, срібна або мідна монета, що перебувала в обігу в країнах Близького Сходу, Північної Африки та на Балканах у середньовіччі.

    3. Слов’янська назва західноєвропейської середньовічної монети денарія, що мала обіг на території Київської Русі.

    4. Одиниця ваги в країнах Близького Сходу та Північної Африки, різна за величиною в різних регіонах (зазвичай близько 3,2 г).