1. Який стосується ковадла (спеціального пристрою для кріплення заготовки під час ручного кування).
2. Який стосується ковадла (слухової кісточки у середньому вусі).
-
диференціально-різницевий
1. (у математиці) Який стосується одночасно диференціальних і різницевих рівнянь або методів їх розв’язання, що поєднує апарат диференціального та скінченно-різницевого числення.
2. (у техніці, інформатиці) Який застосовує або ґрунтується на спільному використанні принципів диференціювання (обчислення похідної) та апроксимації за допомогою різницевих схем (наприклад, про рівняння, оператор, метод чи алгоритм).
-
ковадло
1. Тяжка металева опора різної форми, на якій кують розжарене залізо, надаючи йому потрібної форми.
2. Одна з трьох кісточок середнього вуха (incus), що передає звукові коливання від молоточка до стремінця.
3. Перен. Про щось дуже міцне, тверде або про людину з міцним характером.
-
диференціально-аналітичний
1. (у математиці) Пов’язаний з диференціальним численням та математичним аналізом, що використовує методи диференціювання для дослідження функцій та їх властивостей.
2. (у техніці, системному аналізі) Характеризує підхід або метод, що ґрунтується на розчленуванні (диференціації) об’єкта чи процесу на складові частини з подальшим їх детальним аналітичним дослідженням.
-
коваделко
Коваделко — власна назва, що походить від прізвища Ковадло, утвореного зі слова “ковадло” (знаряддя коваля).
Коваделко — власна назва населеного пункту (села) в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.
-
диференціальний
1. Який стосується диференціала, пов’язаний з диференціюванням або різницею; що встановлює або виражає відмінність.
2. У математиці: що стосується диференціала (нескінченно малої різниці) або диференціювання (наприклад, диференціальне числення, диференціальне рівняння).
3. У техніці: що служить для вимірювання, обчислення або відтворення різниці між величинами (наприклад, диференціальний механізм).
4. У лінгвістиці: що виражає або служить для розрізнення ознак, значень (наприклад, диференціальна ознака фонеми).
-
ков’язка
1. (діал.) Невелика ковбаса, ковбаска.
2. (діал., перен.) Повна, товста, невисока людина (зазвичай про жінку або дитину).
-
ков’яги
Ков’яги — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.
-
диферентний
1. (у морській справі) Який стосується диферента судна; такий, що характеризує різницю в осаді його носової та кормової частин.
2. (переносно) Такий, що виражає суттєву різницю, відмінність між двома явищами, величинами або станами; різницевий.
-
ков
1. (у фразеологізмі) Діалектний варіант слова «ків» у виразі «ні ков (ків)» — нічого, зовсім нічого, анічогісінько.
2. (власна назва) Скорочена назва Комуністичної організації Західної України (КОЗУ), яка діяла на західноукраїнських землях у 1919–1928 роках.