Словник Української Мови
Буква
1. Математичний термін, що позначає головну, лінійну частину приросту функції; у традиційних позначеннях позначається як dy або df(x).
2. Механічний пристрій у складі трансмісії транспортних засобів (автомобілів, тракторів тощо), який дозволяє ведучим колесам обертатися з різною швидкістю, наприклад, під час руху в повороті.
3. Різниця, відмінність між якими-небудь величинами, показниками або рівнями (наприклад, диференціал у заробітній платі, температурний диференціал).
Приклад 1:
Загальний р озв’язок диференціал ь- ного рівняння вимушених коливань дорі в-Фізичні основи механіки 40 нює сумі загального розв’язку відповідно- го однорідного рівняння ( )001 t coseAx t ϕωδ += − , де 22 0 δωω −= і ча стинного розв’язку ( )ϕ−Ω= t cosAx неоднорідного рівняння. Доданок 1x відіграє помітну роль лише на початковій стадії процесу виникнення к оливань (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Функція стану, диференціал якої є T Qδ , називається ентропією S. Згідно з визначенням зміна ент ропії при оборотному процесі ∫=− 2 1 12 T QSS δ . Ця формула визначає ентропію л и- ше з точністю до адитивної сталої, тобто початок відліку ентропії довільний.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Отже, рівень ефекту фінансового леверіджа (ЕФЛ) визначається за формулою: де На – ставка оподаткування прибутку; (ЕР – СРСП ) – диференціал; – плече фінансового важеля; ЕР – економічна рентабельність активів, яка розрахоФ вується поділом НРЕI на обсяг балансу; СРСП – середня розрахункова ставка процента (фiнансовi витрати на 1 грн. позичених засобів у %); ПЗ – позичені вiдсотконесущi засоби; ВЗ – власні засоби.
— Котляревський Іван, “Енеїда”