Словник Української Мови
1. Музичний твір або його частина, призначені для виконання двома співаками або двома інструментами, що ведуть самостійні мелодичні лінії.
2. Спосіб багатоголосого співу, при якому одночасно звучать дві самостійні мелодичні партії (голоси).
3. Звучання двох голосів, що співають або говорять одночасно; сукупність двох голосів.
1. (про деревину, рослинні тканини) Повністю перетворитися на гниль, розкластися внаслідок гниття; зіпсуватися від тривалого перебування у вологому середовищі.
2. (переносно, розм.) Зазнати повного занепаду, морального розкладу; втратити життєві сили, енергію.
1. Анатомічна аномалія, при якій організм має дві голови; подвійність голови.
2. Переносно: подвійність, роздвоєність, наявність двох протилежних або різноспрямованих початків, явищ, тенденцій (наприклад, у політиці, управлінні).
1. Який утворився внаслідок гниття; порожнистий всередині через те, що деревина вигнила.
2. Переносно: дуже старий, знесилений, зруйнований (про людину).
1. Анатомічна аномалія, при якій організм має дві голови; подвійність голови у живого організму.
2. У геральдиці — наявність двох голів у зображенні орла, лева чи іншої тварини на гербі, печатці тощо, що символізує могутність, владу над двома землями або подвійну природу.
3. Переносно — подвійність, наявність двох протилежних або різноспрямованих початків, принципів, центрів влади в чомусь (наприклад, двоглавість управління).
вигниватися — (про деревину, рослинні тканини) повністю перетворитися на гниль, розкластися внаслідок процесу гниття.
вигниватися — (переносно, розм.) втрачати силу, енергію, життєздатність; марніти, знемагати від бездіяльності або тривалого перебування в несприятливих умовах.
1. Властивість кристалів, які мають дві оптичні осі, тобто напрямки, вздовж яких світло поширюється, не зазнаючи подвійного променезаломлення.
2. У техніці — властивість транспортного засобу (наприклад, автомобіля, вагона) мати дві осі, на які припадає основне навантаження.
1. Повністю перетворюватися на гниль, розкладатися під дією гниття, втрачати первісну структуру внаслідок цього процесу.
2. Виїдатися, руйнуватися зсередини внаслідок гниття (про деревину, тканину тощо).
3. У техніці та промисловості — видаляти внутрішній шар металу (наприклад, з труб) шляхом хімічного розчинення або витравлювання.
1. (розм.) Довести себе до виснаження, знемоги через надмірну роботу, поспіх або інші напружені дії; загнатися.
2. (рідк.) Вирушити кудись швидко, поспішаючи; погнатися.
Двовірш — найменша строфічна одиниця в поезії, що складається з двох рядків, які об’єднані римою та зазвичай є завершеною за змістом частиною віршованого твору.
Двовірш — окремий, самостійний вірш, що складається лише з двох рядків (наприклад, епіграма, мініатюра).