вигнилий

[ʋɪɦnɪlɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який утворився внаслідок гниття; порожнистий всередині через те, що деревина вигнила.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: дуже старий, знесилений, зруйнований (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигнилий, р. вигнилого, д. вигнилому, з. вигнилого, о. вигнилим, м. вигнилім

Більше записів