двоголосся

1. Музичний твір або його частина, призначені для виконання двома співаками або двома інструментами, що ведуть самостійні мелодичні лінії.

2. Спосіб багатоголосого співу, при якому одночасно звучать дві самостійні мелодичні партії (голоси).

3. Звучання двох голосів, що співають або говорять одночасно; сукупність двох голосів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Так проявляється істина двоголосся. Кров’ю на дереві суті — багряна таїна.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |