двоголосся

[dʋoɦolossjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний твір або його частина, призначені для виконання двома співаками або двома інструментами, що ведуть самостійні мелодичні лінії.

  2. (Музика) –

    Спосіб багатоголосого співу, при якому одночасно звучать дві самостійні мелодичні партії (голоси).

  3. (Музика) –

    Звучання двох голосів, що співають або говорять одночасно; сукупність двох голосів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоголосся, р. двоголосся, д. двоголоссю, з. двоголосся, о. двоголоссям, м. двоголоссі, к. двоголосся

Більше записів