Древослів

Словник Української Мови

  • когерентність

    1. Фізична властивість хвиль (зокрема світлових або радіохвиль) збігатися за фазою, що призводить до їхньої здатності інтерферувати та утворювати стійку інтерференційну картину.

    2. У філософії та логіці — внутрішня узгодженість, неперечність і взаємозв’язок елементів певної системи (наприклад, теорії, тексту, системи переконань), що забезпечує її цілісність і логічну стройність.

    3. У лінгвістиці та літературознавстві — структурна і смислова цілісність тексту, що досягається логічним зв’язком між його частинами (пропозиціями, абзацами) і забезпечує його сприйняття як єдиного цілого.

  • до-дієзний

    1. Музичний термін, що позначає тональність або лад, побудований від звуку «до» з підвищенням на півтону (дієзом); такий, що має ключові знаки таку тональність.

    2. Музичний термін, що стосується акорду, основою якого є звук «до-дієз»; такий, що побудований на цьому звуці.

  • когерентно

    1. Узгоджено, послідовно, логічно пов’язано; зі збереженням внутрішньої єдності та взаємозв’язку між частинами.

    2. У фізиці: зі стійкою фазовою різницею коливань або хвиль, що забезпечує їхню здатність до інтерференції.

  • до-дієз-мінорний

    1. (муз.) Пов’язаний із тональністю до-дієз мінор; такий, що побудований на основі цієї тональності або використовує її лад.

  • когерентний

    1. (про хвилі або коливання) Узгоджений за фазою, здатний до інтерференції; такий, що має постійну різницю фаз у просторі та часі.

    2. (про систему, текст, мовлення тощо) Логічно зв’язний, послідовний, цілісний; такий, у якому всі частини узгоджені між собою.

  • когеніт

    Когеніт — рідкісний мінерал, карбід заліза (Fe₃C), який зустрічається у залізних метеоритах та техногенних продуктах, зокрема у чавунах; кристалізується в ромбічній сингонії.

  • до-дієз-мажорний

    1. (муз.) Який стосується тональності до-дієз мажор, побудованої на основі однойменної гами; написаний у цій тональності або виконується в ній.

  • когенерація

    1. Технологія одночасного виробництва електричної та теплової енергії на одному об’єкті (зазвичай на електростанції або в котельні) з використанням одного первинного джерела палива, що значно підвищує загальний коефіцієнт корисної дії установки.

    2. Сам процес такого комбінованого виробництва електроенергії й тепла, а також установка (когенераційна станція), що здійснює цей процес.

  • до-бемольний

    1. (муз.) Пов’язаний з тональністю ре-бемоль мажор або ре-бемоль мінор; такий, що використовується в цій тональності.

    2. (муз.) Який має в ключі п’ять бемолів (си-бемоль, мі-бемоль, ля-бемоль, ре-бемоль, соль-бемоль).

  • когенератор

    Когенератор — технологічна установка або система для одночасної (сумісної) виробки електричної та теплової енергії з одного первинного джерела палива (наприклад, природного газу, біомаси), що дозволяє значно підвищити загальний коефіцієнт корисної дії палива.

    Когенератор — пристрій або машина (наприклад, газотурбінна або поршнева установка з генератором та теплообмінником), яка реалізує принцип когенерації, тобто комбінованого виробництва електроенергії та корисного тепла (у вигляді пари, гарячої води).