когерентний

1. (про хвилі або коливання) Узгоджений за фазою, здатний до інтерференції; такий, що має постійну різницю фаз у просторі та часі.

2. (про систему, текст, мовлення тощо) Логічно зв’язний, послідовний, цілісний; такий, у якому всі частини узгоджені між собою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |