Добризкувати — довершувати бризканням, додавати рідину бризками.
Добризкувати — досягати мети бризканням, набризкувати до певного рівня або стану.
Добризкувати (розм.) — докінчувати, завершувати якусь дію, часто поспішно або неякісно.
Словник Української Мови
Добризкувати — довершувати бризканням, додавати рідину бризками.
Добризкувати — досягати мети бризканням, набризкувати до певного рівня або стану.
Добризкувати (розм.) — докінчувати, завершувати якусь дію, часто поспішно або неякісно.
1. Збірка, гурт людей (переважно з негативним відтінком); ватага, банда.
2. Заст. Натовп, юрба.
3. Заст. Стадо, зграя (тварин).
1. Ввічливе привітання, яке вживається при зустрічі в першій половині дня (до обіду).
2. Формальне або офіційне звернення до аудиторії на початку виступу, листа тощо, незалежно від часу доби.
1. Додатковий розпорядчий заповіт, який вносить зміни або доповнення до основного заповіту, але не скасовує його повністю.
2. У давньоримському праві — додаткова розпорядча воля, що додавалася до заповіту та містила розпорядження на випадок смерті, які не потрапили до основного документа.
Ввічливе вітання, що вживається при зустрічі або зверненні ввечері.
Який стосується кодифікації, призначений для неї або здійснює її; такий, що впорядковує, систематизує норми, правила (наприклад, мови, права).
1. Набувати чіткої, систематизованої та закріпленої форми; оформлятися у вигляді сукупності правил, норм або законів.
2. Бути офіційно закріпленим, упорядкованим і зафіксованим у певних документах, зведеннях (наприклад, законах, статутах, граматичних правилах).
1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після тривалого або важкого пересування.
2. (переносно) Довго та з зусиллями добиватися чогось, досягати певної мети або стану.
1. Систематизувати та оформити у вигляді єдиного зведення (кодексу) закони, правові норми певної галузі права.
2. Зводити до єдиної системи, чітко формулювати та закріплювати правила, норми (мовні, наукові, професійні тощо).
3. У лінгвістиці: чітко визначати, фіксувати та встановлювати як норму певні мовні явища (наприклад, правопис, вимову, граматичні форми).
1. Додавати добрива до ґрунту для підвищення його родючості; удобрювати.
2. (у технологічних процесах) Дозувати, додавати певний компонент або речовину до суміші для досягнення необхідних властивостей.