1. Ввічливе привітання, яке вживається при зустрічі в першій половині дня (до обіду).
2. Формальне або офіційне звернення до аудиторії на початку виступу, листа тощо, незалежно від часу доби.
добридень
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Таке воно, простибіг, ні до чого… Добридень, дівонько! Чи добре жнеться?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Увiшедши у хату, й каже: – Добридень тобi, панночко! Чого ти така смутна та невесела?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 3:
Ой тiтко, вдовицi – хоч надвоє розiрвися!.. (Прибiднюється, пiдобгавши губи). Ей, рибонько, то ви вже обробились? Ну, що то сказано, як хто робiтний та здужає… А в нас – маленька нивка, та й то бог спору не дає… К и л и н а (дивиться на ниву, де стоїть ) А хто ж то женцем у вас? Та там одна сирiтка… (Нишком). Таке воно, простибiг, нi до чого… К и л и н а (надходить з матiр’ю до Мавки) Добридень, дiвонько! Чи добре жнеться? Ой лишенько!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: вигук () |