1. Збірка, гурт людей (переважно з негативним відтінком); ватага, банда.
2. Заст. Натовп, юрба.
3. Заст. Стадо, зграя (тварин).
Словник Української Мови
Буква
1. Збірка, гурт людей (переважно з негативним відтінком); ватага, банда.
2. Заст. Натовп, юрба.
3. Заст. Стадо, зграя (тварин).
Приклад 1:
Ей, кодло лісове! Така в вас правда!..
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Вiдьомське кодло!.. Ходiм, сестро.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
О гадюче, єхидне кодло, не дiждеш же й ти празникувать весiллям свою зраду, я тобi зараз голову розiб’ю. (Витаскує з тину кiлок i кидається в хату.)
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”