Словник Української Мови
1. Стосовний до кодування, пов’язаний із процесом перетворення інформації на код або шифр.
2. Призначений для кодування, що використовується в системах захисту, шифрування або стиснення даних.
3. (У техніці зв’язку) Стосовний до кодів, що застосовуються для представлення символів (наприклад, кодівна таблиця).
1. У математиці, зокрема в теорії матриць: такий, що є спільно діагональним або може бути приведений до діагонального вигляду одночасно з іншою матрицею в результаті однієї й тієї ж операції перетворення (наприклад, одночасної конгруентності або подібності).
2. У геометрії: такий, що стосується спільних діагоналей або має спільні діагональні властивості з іншою фігурою.
1. Який має приємний, гармонійний звук; мелодійний, благозвучний.
2. Який легко вимовляється, не містить важких для вимови звукосполучень; благозвучний.
1. (у генетиці) Такий, що містить інформацію про структуру білка або функціональної РНК; такий, що визначає послідовність амінокислот у білку або нуклеотидів у РНК (про ділянку ДНК або РНК).
2. (у інформатиці та техніці) Такий, що призначений для перетворення (кодування) даних із одного формату в інший; шифруючий.
1. Бути закодованим, перетвореним на код або шифр для зберігання, передачі чи захисту інформації.
2. У біології та генетиці — бути детермінованим певною послідовністю генів або нуклеотидів ДНК/РНК (про ознаку, властивість тощо).
3. У програмуванні та інформатиці — бути представленим у вигляді формалізованого коду, який може виконуватися комп’ютером або іншим пристроєм.
1. (як власна назва) Назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також книг для дітей.
2. (як термін) У відповідності до добрих звичаїв, загальноприйнятих норм поведінки та етикету; чемно, ввічливо, згідно з правилами доброго тону.
1. Перетворювати інформацію (текст, дані, сигнал) за допомогою певної системи знаків, правил або алгоритму на код для забезпечення ефективного зберігання, передавання або захисту від несанкціонованого доступу.
2. У біології та генетиці — містити в собі генетичну інформацію, бути відповідальним за послідовність амінокислот у білку або за певну ознаку організму (про ген, ділянку ДНК).
3. У психології та соціології — класифікувати та позначати елементи інформації (наприклад, відповіді в опитуванні) за допомогою умовних позначень для подальшого аналізу.
1. (як власна назва) Стосовний до українського села Добрий Звичай на Закарпатті, що входить до складу міста Хуст; створений, виготовлений тощо в цьому селі.
2. (як термін) Стосовний до однойменної назви українського народного обрядового танцю з елементами гри, що поширений на Закарпатті; властивий цьому танцю.
1. Процес перетворення інформації (даних, сигналів) за допомогою певного коду або системи правил для подальшого зберігання, обробки або передачі.
2. (У програмуванні та інформатиці) Процес написання програмного коду (вихідного коду) на конкретній мові програмування для створення програм, скриптів, алгоритмів.
3. (У психології, нейронауках) Процес перетворення сприйнятої інформації на стійкі нейронні структури або ментальні образи для її зберігання в пам’яті.
4. (У генетиці) Властивість генетичного коду, за якої певна послідовність нуклеотидів у ДНК або РНК визначає послідовність амінокислот у білку.
5. (У теорії зв’язку) Процес перетворення повідомлення в сигнал, придатний для передачі конкретним каналом зв’язку.
1. Призначений для одночасного або поперемінного кодування та декодування інформації, даних або сигналів.
2. Стосунний до пристрою, системи чи алгоритму, який виконує функції як перетворення інформації у закодовану форму (кодування), так і зворотного її відтворення (декодування).