кодування

[koduʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

Процес перетворення інформації (даних, сигналів) за допомогою певного коду або системи правил для подальшого зберігання, обробки або передачі.
(У програмуванні та інформатиці) Процес написання програмного коду (вихідного коду) на конкретній мові програмування для створення програм, скриптів, алгоритмів.
(У психології, нейронауках) Процес перетворення сприйнятої інформації на стійкі нейронні структури або ментальні образи для її зберігання в пам’яті.
(У генетиці) Властивість генетичного коду, за якої певна послідовність нуклеотидів у ДНК або РНК визначає послідовність амінокислот у білку.
(У теорії зв’язку) Процес перетворення повідомлення в сигнал, придатний для передачі конкретним каналом зв’язку.

Граматичні форми:

н. кодування, р. кодування, д. кодуванню, з. кодування, о. кодуванням, м. кодуванні, к. кодування