• ларго

    1. Музичний термін, що позначає повільний, широкий, урочистий темп у музичних творах, а також музичний твір або його частину, виконану в такому темпі.

    2. Власна назва населених пунктів у різних країнах (наприклад, в Італії, США).

  • ларець

    1. Невелика, часто прикрашена скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, прикрас або дрібних дорогоцінних речей.

    2. Переносно: про щось дуже цінне, надзвичайно гарне або вміщене в малому об’ємі (наприклад, про твір мистецтва, літературний твір, красу природи).

  • ларзак

    1. (географія) Річка в Україні, ліва притока Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

    2. (географія) Село в Україні, у складі Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, розташоване на однойменній річці.

  • лари

    1. Офіційна грошова одиниця Латвії, що ділиться на 100 сантимів; також грошовий знак, що відповідає цій одиниці.

    2. Множина від слова “ларець” — скриньки, шкатулки, невеликі вироби у формі скриньки для зберігання цінних речей або коштовностей.

  • ларингал

    1. У лінгвістиці — приголосний звук, що утворюється в гортані шляхом зближення або змикання голосових зв’язок; гортанний звук (наприклад, український [h] або гортанний зімкнений [ʔ]).

    2. У фармакології — лікарський засіб (таблетка, спрей, пастилка), призначений для розсмоктування або введення в ротову порожнину та глотку з метою лікування захворювань горла.

  • ларингалізація

    1. У фонетиці: додаткове артикуляційне діяння, що полягає у звуженні голосової щілини або напруженні голосових зв’язок під час вимови звука, що надає йому особливого тембру (наприклад, гортанного призвука).

    2. У фонології: процес набуття звуком ознаки ларингалізованості внаслідок фонетичних змін або як диференційна риса у фонологічній системі мови.

  • ларингальний

    1. Стосується гортані, пов’язаний з нею.

    2. У фонетиці: про звук, що утворюється в гортані за участю голосових зв’язок (наприклад, гортанний зімкнений приголосний).

  • ларингеальний

    1. (в анатомії та медицині) Пов’язаний з гортанню, що стосується гортані; гортанний.

    2. (в фонетиці та лінгвістиці) Утворений за участю гортані; такий, що характеризується місцем утворення в ділянці гортані (про звуки).

  • ларингектомія

    ларингектомія — хірургічна операція повного або часткового видалення гортані, яка зазвичай проводиться при злоякісних пухлинах.

  • ларингіт

    Запальне захворювання слизової оболонки гортані, що супроводжується осиплістю або повною втратою голосу, першінням, відчуттям стороннього тіла в горлі та сухим кашлем.