1. (про лінії, дороги, річки тощо) Розташовуватися так, що одна перетинає іншу; перетинатися в різних напрямках, утворюючи перехрестя або сітку.
2. (перен., розм.) Постійно зустрічатися, стикатися з кимось або з чимось у житті, на шляху.
Словник Української Мови
1. (про лінії, дороги, річки тощо) Розташовуватися так, що одна перетинає іншу; перетинатися в різних напрямках, утворюючи перехрестя або сітку.
2. (перен., розм.) Постійно зустрічатися, стикатися з кимось або з чимось у житті, на шляху.
1. Перетирати щось у великій кількості або по черзі, один предмет за іншим.
2. Розтираючи, перетворювати на дрібні частинки, крихти або порошок (про велику кількість чогось).
3. Розмовне. Витратити, використати щось у значній кількості внаслідок тертя, зношування (наприклад, про взуття, одяг).
1. (розм.) Взаємно, один одного перетирати, терти; перетиратися між собою.
2. (перен., розм.) Вступати в конфлікт, суперечку, сваритися; перепиратися.
1. (про рослини, плоди, овочі) Повністю зіпсуватися, згнити, перетворитися на тлілу масу.
2. (переносно, розм.) Стати в’ялим, млявим, знесиленим (про людину).
Перетоплювати щось у великій кількості або багато чого по черзі, повністю переробляючи нагріванням (переважно про метали, жири тощо).
Перетворюватися на рідину під дією високої температури, повністю або частково, про масу однорідних або різнорідних предметів, речовин (у множині або про багато окремих одиниць).
Який має поперечки, перегородки або поділений на окремі секції поперечними елементами.
1. (спеціально) Розрізати тушу тварини на поперечки — окремі частини вздовж хребта.
2. (переносно, розмовне) Суворо критикувати, лаяти когось; різко перепиняти, зупиняти когось у дії або висловлюванні.