1. Жінка, яка виходить заміж без приданого (майна, грошей, що належать нареченій і передаються до сім’ї чоловіка після весілля).

2. (Переносне значення) Особа, яка не має необхідних матеріальних ресурсів, переваг або підтримки для досягнення мети або успіху в певному середовищі.

3. (Заст., іст.) Назва відомої п’єси російського драматурга Олександра Островського “Безприданниця” (1878), що часто вживається в українському мовленні для посилання на це драматичне творіння.

1. Жінка, яка виходить заміж без приданого, без матеріального посагу від батьків.

2. Назва відомої п’єси (1879) російського драматурга Олександра Островського, головна героїня якої — Лариса Огудалова — є такою жінкою; також назва її екранізацій та театральних постановок.

Відсутність привітності, доброзичливості, сердечності у ставленні до когось або чогось; холодність, нелюб’язність.

1. Економічний стан підприємства, організації або проекту, за якого загальні доходи дорівнюють або є меншими за загальні витрати, що призводить до відсутності прибутку.

2. Властивість діяльності, що не має на меті отримання фінансового прибутку; некомерційний характер (наприклад, безприбутковість благодійної організації).

Властивість або стан того, що не має прецеденту; винятковість, унікальність, небувалість, яка не знаходить аналогії в минулому досвіді.

Властивість або якість бути безпретензійним; відсутність претензій на щось, скромність у вимогах, очікуваннях або поведінці; невибагливість, невимогливість.

Відсутність прагнення до зовнішньої вишуканості, показності; простота, невигадливість (наприклад, у смаках, одязі, оформленні).

Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області.

1. Відсутність конкретного предмета, об’єкта чи реального змісту; абстрактність, невизначеність.

2. Філософський та мистецький термін, що позначає відмову від зображення реальних предметів, абстрактність твору, напрямок у мистецтві (наприклад, абстракціонізм).

3. Необґрунтованість, безпідставність (наприклад, безпредметність закидів, сумнівів).

1. Стан або становище, коли людина, група людей або організація позбавлені прав, законних підстав для захисту своїх інтересів або не можуть ними користуватися; безправність.

2. Дія або вчинок, що грубо порушують права людини, суперечать закону та принципам справедливості; свавілля, беззаконня.

3. (У ширшому значенні) Система або сукупність явищ у суспільстві, де відсутній правовий захист, панує свавілля та ігнорування законів.

1. Стан, положення безправної людини або групи людей; позбавлення прав, можливості ними користуватися.

2. Відсутність правових норм, законності; беззаконня, беззаконність.