Древослів

Словник Української Мови

  • колія

    1. Дві паралельні рейки, встановлені на шпалах, що утворюють дорогу для руху залізничного транспорту; залізнична колія.

    2. Відстань між внутрішніми гранями голівок рейок, що є основним габаритним розміром залізничної дороги (наприклад, широка, вузька колія).

    3. Слід, що залишають колеса транспортного засобу на ґрунті або снігу; дорога, протоптана в снігу, утворена колесами.

    4. Переносно: напрямок, шлях розвитку, русла діяльності або думки.

    5. У техніці: сукупність елементів, що забезпечують рух, керування або передачу чого-небудь (наприклад, звукова колія на плівці, колія керування).

  • докиснути

    1. (дієслово) Довести процес квашення, киснення до певної стадії або до потрібного ступеня кислості.

    2. (дієслово, переносне значення) Додати чогось різкого, їдкого, саркастичного до розмови чи висловлювання; “досипати солі”.

  • коліщатко

    1. Зменшувально-пестливе від “колесо”: невелике колесо, часто в технічних пристроях або дитячих іграшках.

    2. Технічний термін: мале допоміжне колесо, ролик або зубчасте колесо (шестерня) у механізмі, наприклад, у годиннику, велосипеді, передавальній системі.

    3. У розмовній мові — про щось крихітне, що нагадує колесо або має круглу форму.

  • докисатися

    1. Дійти до якогось місця, долаючи труднощі, повільно або з важким зусиллям (часто про хвору, втому, похилу людину або тварину).

    2. Розм. Довго йдучи, прибути кудись із запізненням або пізніше за очікуване.

    3. Перен., розм. З великими труднощами, повільно досягти якогось стану, результату або завершити щось.

  • коліща

    1. (діал.) Зменшувально-пестлива форма до слова “коліно” у значенні суглоб, що з’єднує стегно з гомілкою; колінце.

    2. (діал.) Згин, вигин чогось; місце, де щось зігнуто під кутом (наприклад, коліща труби, коліща річки).

    3. (діал., перен.) Частина шляху, маршруту; етап, стадія якоїсь діяльності.

  • колішня

    1. (в архітектурі) приміщення для зберігання церковних реліквій, святого посуду та інших цінностей, що зазвичай розташовується у східній частині вівтаря православного чи греко-католицького храму.

    2. (заст.) скарбниця, сховище для коштовностей або важливих документів.

  • докисати

    1. Дійти, добратися кудись кволими, повільними кроками; ледве дійти.

    2. Дістатися, дійти кудись, долаючи труднощі або значну відстань (часто з відтінком виснаженості).

  • колішенний

    1. Який стосується Колішень — села в Румунії, де 1918 року було укладено угоду про возз’єднання Буковини з Українською Народною Республікою.

    2. Пов’язаний з Колішенською угодою, її умовами, підписанням або наслідками.

  • коліцинотипування

    Коліцинотипування — метод бактеріологічної діагностики, що полягає у визначенні типу бактеріоціну (коліцину), який продукує певний штамін кишкової палички (Escherichia coli), для подальшої ідентифікації та диференціації мікроорганізмів.

  • докипітися

    1. Дійти до стану кипіння в результаті тривалого нагрівання (про рідину).

    2. Довести щось до готовності шляхом тривалого варіння або тушкування.

    3. Розм. Набридливими діями, питаннями або переконаннями домогтися чогось від когось, викликати якусь реакцію.