Словник Української Мови
1. (розм.) Докласти зусиль, постаратися, зробити все можливе для досягнення мети; докласти рук.
2. (перен., розм.) Дістатися, потрапити кудись внаслідок докладання зусиль (часто з відтінком іронії).
3. (перен., розм.) Отримати щось, досягти чогось (наприклад, посади, статусу) завдяки власним старанням, але часто з негативним відтінком — через підлабузництво, зв’язки тощо.
1. Призначений для укладання залізничних колій, що безпосередньо стосується процесу монтажу рейок та шпал на підготовлену основу.
2. Стосований до техніки, механізмів або підрозділів, які виконують роботи з укладання залізничних колій (наприклад: колієукладальний кран, колієукладальний поїзд, колієукладальна бригада).
1. Додати, прикласти щось до чогось, збільшити кількість чогось.
2. Зробити додаткові зусилля, постаратися, щоб досягти мети або виконати щось якнайкраще.
3. (застаріле) Покласти, положити щось у призначене місце або передати комусь.
Колієрозшивач — спеціалізована машина або пристрій, призначений для розширення (розшивки) колії залізничної дороги, тобто збільшення відстані між її рейками.
Колієрозгінник — спеціалізований залізничний рухомий склад або механізм, призначений для розсування (розгінки) рейкових колій на стрілочних переводах або інших місцях, де необхідно змінити ширину колії.
Колієрозгінник — робітник залізничного транспорту, який займається технічним обслуговуванням та розгінкою колій, контролюючи правильність їх ширини та положення.
1. Який існував до виникнення класів у суспільстві; характерний для первіснообщинного ладу.
2. Який не належить до жодного з суспільних класів, не має класової приналежності або позакласовий.
1. Який стосується ремонту залізничних колій, призначений для нього.
2. Який належить або відноситься до підприємства, бригади тощо, що займається ремонтом залізничних колій.
Колієпідіймач — спеціалізована машина або механізм на залізничному транспорті, призначений для підйому рейкової колії (рейок та шпал) з метою її вирівнювання, планування баласту або ремонту.
1. (у мистецтві, літературі) Який існував або був створений до періоду класицизму; що передує класичному етапу розвитку.
2. (у науці, філософії) Який належить до раннього, формувального етапу розвитку певної дисципліни або вчення, що передував його класичному (оформленому, завершеному) періоду.
3. (у спорті, зокрема про велогонки) Який не належить до категорії класичних, найпрестижніших одноденних гонок (наприклад, “докласична Серія Адама Гансена”).
Спеціалізована рухома залізнична машина, призначена для підйому, виправлення та рихтування залізничної колії, зокрема при ремонтно-будівельних роботах.