колія

1. Дві паралельні рейки, встановлені на шпалах, що утворюють дорогу для руху залізничного транспорту; залізнична колія.

2. Відстань між внутрішніми гранями голівок рейок, що є основним габаритним розміром залізничної дороги (наприклад, широка, вузька колія).

3. Слід, що залишають колеса транспортного засобу на ґрунті або снігу; дорога, протоптана в снігу, утворена колесами.

4. Переносно: напрямок, шлях розвитку, русла діяльності або думки.

5. У техніці: сукупність елементів, що забезпечують рух, керування або передачу чого-небудь (наприклад, звукова колія на плівці, колія керування).

Приклади вживання

Приклад 1:
СТРАТИВСЯ Колія летіла у світи. У кутику на лавці сидів мужик та плакав.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
За вікном жовтаво-сіра трава торішня, голі дерева в саду, переважно дуби з рештками іржавого торішнього листя, далі — залізнична колія, за нею санаторійні будинки, з-поміж яких один вирізняється написом: «Cafe Tirol» (гай-гай, минула Польща! ), а ще далі — помірне узгір’я, що на нього сходить стрункий, іусто-зелений ялиновий ліс.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |