Словник Української Мови
1. У спосіб, що стосується комбінаторики — розділу математики, який вивчає дискретні конфігурації, упорядкування та вибір елементів з множини.
2. На основі різних комбінацій, поєднань; шляхом комбінування окремих елементів, частин або можливостей.
3. (У мовознавстві) Властивий сумісності мовних одиниць (наприклад, звуків, морфем, слів) у потоці мови; що стосується правил їхнього поєднання.
1. Дійти до кінця косіння чогось, закінчити косити (траву, хліб тощо).
2. Дістатися, дотягнутися косою до чогось під час косіння.
3. Перен., розм. Набридливими розмовами, допитами, звинуваченнями тощо викликати у когось роздратування, гнів, довести до крайності.
1. Завершувати косіння, скосити щось до кінця або до певної межі.
2. Досичувати, добирати при збиранні врожаю скошене, але ще не зібране (про сіно, хліб тощо).
1. Пов’язаний з комбінацією, поєднанням окремих елементів, частин у певну цілісність або систему.
2. (У математиці, інформатиці) Стосовний до комбінаторики — розділу математики, що вивчає дискретні конфігурації, скінченні множини, перестановки, сполуки та способи підрахунку об’єктів із заданими властивостями.
3. (У лінгвістиці) Стосовний до можливостей поєднання мовних одиниць (наприклад, звуків, морфем, слів) один з одним відповідно до правил системи мови.
Комбінаторика — розділ математики, що вивчає способи підрахунку кількості різних комбінацій (сполучень, перестановок, розміщень) скінченних множин об’єктів, які відповідають заданим умовам.
1. (про рослини) такий, що скошений повністю, до кінця; викошений цілком.
2. (переносно, розмовне) дуже втомлений, знесилений; такий, що втратив усі сили.
1. Особа, яка професійно займається складанням комбінацій, особливо в азартних іграх або спорті (наприклад, у шахах); автор комбінованих ходів.
2. Фахівець, який працює в галузі комбінаторики — розділу математики, що вивчає дискретні структури, способи їх утворення, підрахунку та аналізу.
3. У техніці та програмуванні — компонент, пристрій або функція, призначені для комбінування, об’єднання або обробки кількох сигналів, потоків даних чи елементів.
1. Велике промислове підприємство, що об’єднує кілька технологічно пов’язаних виробництв, де продукти одного використовуються як сировина для іншого.
2. Об’єднання декількох навчальних закладів різних типів (наприклад, шкіл, технікумів) з єдиним керівництвом і спільною матеріальною базою.
3. Назва деяких установ, організацій або підприємств, що поєднують різні види діяльності або послуги (наприклад, побутовий комбінат).
4. Страва, що складається з суміші різних продуктів (овочів, фруктів, круп тощо), або суміш для годівлі тварин.
1. Дієслово докочуватися — це доконаний вид до дієслова докочувати, що означає: переміщуючись коченням, дістатися до якогось місця або стану; дістатися кудись, котячись або обертаючись.
2. У переносному значенні: довести щось до певного, часто небажаного, стану або результату тривалими, набридливими діями чи розмовами (наприклад, “докочуватися до скандалу”).
1. У математиці, зокрема в комбінаториці — елемент деякої множини, який бере участь у комбінації (сполученні).
2. У логіці та інформатиці — компонент (часто змінна або значення), що входить до складу логічного виразу або булевої функції.
3. У хімії — речовина або іон, здатний до сполучення (комбінування) з іншими частинками для утворення більш складних сполук.