комбінаторний
[kombinɑtornɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Пов’язаний з комбінацією, поєднанням окремих елементів, частин у певну цілісність або систему.
-
(У математиці, інформатиці) Стосовний до комбінаторики — розділу математики, що вивчає дискретні конфігурації, скінченні множини, перестановки, сполуки та способи підрахунку об’єктів із заданими властивостями.
-
(У лінгвістиці) Стосовний до можливостей поєднання мовних одиниць (наприклад, звуків, морфем, слів) один з одним відповідно до правил системи мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комбінаторний, р. комбінаторного, д. комбінаторному, з. комбінаторного, о. комбінаторним, м. комбінаторнім