Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що стосується комбінаторики — розділу математики, який вивчає дискретні конфігурації, упорядкування та вибір елементів з множини.
2. На основі різних комбінацій, поєднань; шляхом комбінування окремих елементів, частин або можливостей.
3. (У мовознавстві) Властивий сумісності мовних одиниць (наприклад, звуків, морфем, слів) у потоці мови; що стосується правил їхнього поєднання.
Приклад 1:
Необхідними якостями та рисами для менеджера є схильність до сприйняття нових ідей та досягнень, нестандартних управлінських рішень, комбінаторно– прогностичний тип мислення, варіативність, панорамність мислення прогнозування. Особливою рисою менеджера сьогодення має бути здатність віднаходити резерви людського чинника у підприємництві, керуватися принципами соціальної справедливості, переважання демократичності у стосунках з людьми, тактовність та ввічливість.
— Котляревський Іван, “Енеїда”