1. Збільшено-зневажлива форма від слова “босяк”: людина, що веде жебрацький, бездомний спосіб життя, часто з відтінком огиди або глузування.
2. Уживається як лайливе прозивання або образливе звертання до людини, яка поводиться підло, негідним чином.
Словник Української Мови
1. Збільшено-зневажлива форма від слова “босяк”: людина, що веде жебрацький, бездомний спосіб життя, часто з відтінком огиди або глузування.
2. Уживається як лайливе прозивання або образливе звертання до людини, яка поводиться підло, негідним чином.
1. Збільшено-зневажлива форма від слова “босяк”: людина, що веде жебрацький, бездомний спосіб життя, часто без певних занять і моральних принципів; волоцюга, гультяй.
2. Уживається також як груба лайка або образливе звернення до людини, яка поводиться недостойно, нероба, ледар.
1. Рідкісна рослина родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітами, що росте на сухих схилах та кам’янистих місцях; наукова назва — Inula germanica, народна назва — дівесил німецький, оман німецький.
2. Застаріла або діалектна назва для рослини пижмо звичайне (Tanacetum vulgare).
1. Людина з декласованих прошарків суспільства, без певного місця проживання, постійної роботи та засобів для існування; жебрак, волоцюга.
2. Уживається як лайливе слово для позначення недоброчесної, нікчемної або зневаженої людини.
3. (заст.) Бідний, знедолений селянин або міщанин, часто одягнений у лахміття.
1. Рослинна рослина з родини айстрових (Asteraceae), поширена на піщаних ґрунтах, сухих схилах, узліссях; вид роду блошниця (Pulicaria) — Pulicaria dysenterica, що має лікарські властивості та традиційно використовувалась при лікуванні дизентерії.
2. Народна назва інших дикорослих трав’янистих рослин, зокрема, окремих видів очитків (Sedum) або молодила (Sempervivum), що часто ростуть на бідних ґрунтах, кам’янистих місцях або старих покрівлях.
Босчетто — власна назва італійського вина, що виробляється в регіоні Венето з винограду сорту Корвіна, Рондінелла та Молінара; має категорію якості DOC (Denominazione di Origine Controllata) та характеризується інтенсивним червоним кольором, вираженими фруктовими тонами і м’якими танінами.
Босфорит — золота монета, яку карбували в Стародавній Греції, зокрема в Пантікапеї (сучасна Керч), для торгівлі з племенами Причорномор’я; назва походить від Боспорського царства.
Босфорит — історична назва мінералу, відомого також як азурит (мідний силікат, синій мідний карбонат), що видобувався на Боспорі.
1. Рідкісний мінерал класу силікатів, різновид польового шпату (алюмосилікат натрію), який кристалізується в триклінній сингонії; названий на честь міста Бостон у США.
2. Рідкісний плагіоклаз, безбарвний або білуватий, що зустрічається в деяких вулканічних породах.
1. Місто в США, столиця штату Массачусетс, один з найстаріших і найбважливіших культурних, освітніх та економічних центрів країни.
2. Карткова гра для чотирьох гравців (дві пари), що належить до групи комерційних ігор на взятки; також назва колоди з 52 карт для цієї гри.
3. Щільна вовняна або напіввовняна тканина саржевого переплетення, що використовується для пошиття верхнього одягу.
4. Старовинний парний танець повільного темпу, а також музика до нього, що поширився в Європі у XIX столітті.
1. Історичний термін, яким у Гетьманщині XVII–XVIII століть позначали козацьку бідноту, найманих робітників (козаків-наймитів) та селян, що не мали власного господарства й часто перебували в залежності від заможних козаків (старшини, козаків-власників).
2. У ширшому значенні — збірна назва для соціальної групи знедолених, майново незабезпечених верств населення в українському суспільстві минулих епох.