босота

[bosotɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, яким у Гетьманщині XVII–XVIII століть позначали козацьку бідноту, найманих робітників (козаків-наймитів) та селян, що не мали власного господарства й часто перебували в залежності від заможних козаків (старшини, козаків-власників).

  2. (Історія) –

    У ширшому значенні — збірна назва для соціальної групи знедолених, майново незабезпечених верств населення в українському суспільстві минулих епох.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. босота, р. босоти, д. босоті, з. босоту, о. босотою, м. босоті, к. босото

Більше записів