босота

1. Історичний термін, яким у Гетьманщині XVII–XVIII століть позначали козацьку бідноту, найманих робітників (козаків-наймитів) та селян, що не мали власного господарства й часто перебували в залежності від заможних козаків (старшини, козаків-власників).

2. У ширшому значенні — збірна назва для соціальної групи знедолених, майново незабезпечених верств населення в українському суспільстві минулих епох.

Приклади:

Приклад 1:
От босота, покидьок, гниль… офіцер русской армії… помєщік! — Невідомий автор