босяцюра

[bosjɑt͡sjurɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Збільшено-зневажлива форма від слова “босяк”: людина, що веде жебрацький, бездомний спосіб життя, часто з відтінком огиди або глузування.

  2. (Лінгвістика) –

    Уживається як лайливе прозивання або образливе звертання до людини, яка поводиться підло, негідним чином.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. босяцюра, р. босяцюри, д. босяцюрі, з. босяцюру, о. босяцюрою, м. босяцюрі, к. босяцюро

Більше записів