босяцюга

[bosjɑt͡sjuɦɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Збільшено-зневажлива форма від слова “босяк”: людина, що веде жебрацький, бездомний спосіб життя, часто без певних занять і моральних принципів; волоцюга, гультяй.

  2. (Лінгвістика) –

    Уживається також як груба лайка або образливе звернення до людини, яка поводиться недостойно, нероба, ледар.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. босяцюга, р. босяцюги, д. босяцюзі, з. босяцюгу, о. босяцюгою, м. босяцюзі, к. босяцюго

Більше записів