1. Властивий комишу, що стосується комишу; такий, як у комишу.
2. Зроблений з комишу, виготовлений зі стебел комишу.
3. Який має колір, схожий на колір сухого комишу; світло-бежевий, солом’яний.
Словник Української Мови
1. Купуючи додавати до вже наявного, придбаного раніше; доповнювати щось купівлею.
2. (у спеціальному контексті, наприклад, у торгівлі) Купувати товар, який зазвичай продається комплектом або набором, окремо, щоб отримати повний набір або комплектацію.
1. Висока багаторічна трав’яниста рослина родини осокових з довгим гнучким стеблом, що росте на болотах, берегах водойм або на вологих луках; окрема паростина такої рослини.
2. Збірно-множина назва заростей, густих насаджень такої рослини.
3. Перен. (зазвичай у множині) Про щось дуже тонке, високе й гнучке, що нагадує такі стебла.
Коминярчук — власна назва, прізвище українського походження, утворене від слова «коминяр» (тобто димар, трубочист).
Докуповуватися — дієслово, що означає поступово, частинами, у кілька етапів набувати щось, додаючи до вже наявного, щоб отримати повний набір, комплект або потрібну кількість.
1. Фахівець з чищення димарів, димохід.
2. Заст. Пожежник (у західних областях України).
3. Перен. Про людину, яка працює в важких, брудних умовах.
1. Купуючи додатково, доповнювати щось до вже наявного, придбаного раніше.
2. Придбавати частинами, поступово, у кілька прийомів.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “комин” — невеликий комин, димар, димарчик.
2. Власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
1. Додатково купувати щось до вже придбаного, робити додаткові покупки.
2. У переносному значенні: докладати зусиль, вкладень (часто матеріальних) для досягнення чогось або отримання додаткової вигоди.
1. Стосовний до коминка (у значенні: невеликий комин, димар, димарчик), пов’язаний з ним.
2. Стосовний до коминка (у значенні: частина печі, де збирається дим перед виходом у димар), властивий йому.