Словник Української Мови
1. (юрид.) Отримання частини платежу, що залишалася невиплаченою, після попереднього часткового розрахунку; завершення отримання належної суми.
2. (фін.) Процес остаточного нарахування або отримання коштів, наприклад, заробітної плати, депозиту тощо, після виконання всіх умов або після певного періоду.
1. Морська ссавець родини куницевих, що мешкає на узбережжях північної частини Тихого океану; має цінне густе хутро, довгий час був об’єктом інтенсивного полювання; морська видра.
2. Рідкий, неякісний чай, що застосовувався переважно в Сибіру; також — відвар із такого чаю.
3. Застаріла назва великого казана для варіння їжі або виварювання солі.
Йодометан — органічна сполука, найпростіший алкілгалогенід, що має формулу CH₃I; безбарвна рідина з різким запахом, що легко летить і темніє на світлі, використовується в органічному синтезі як метилюючий агент.
Доодержання — у фінансовій та бухгалтерській практиці: сума коштів, яку одна сторона (найчастіше роботодавець) утримує з належних виплат іншій стороні (найчастіше працівникові) для подальшого перерахування третій стороні (наприклад, державі за податками, аліментодержателю, за рішенням суду тощо).
Доодержання — у праві: процес або дія утримання частини коштів, доходу, платежу згідно з законом, судовим рішенням чи іншою обов’язковою виконавчою наказною.
1. Родина викопних деревоподібних хвощів (Calamitaceae) з класу хвощових, що існували в кам’яновугільний період та мали високі стебла з потужною дерев’янистою тканиною.
2. Представники цієї родини викопних рослин.
Йодоліпол — лікарський засіб на основі йоду, що використовувався в медицині як антисептик та контрастна речовина для рентгенодіагностики.
Йодоліпол — торгова марка (комерційна назва) олійного розчину йодіпіну, що був поширений у ХХ столітті.
Дообідування — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
1. (історичний термін) Назва середньовічної грошової одиниці — невеликої срібної монети, карбованої в XIV–XV ст. у генуезьких колоніях Криму (Кафі, Солдаїї тощо).
2. (нумізматичний термін) Тип західноєвропейського денарія, що широко використовувався в грошовому обігу на території України (особливо в Галицько-Волинському князівстві та північному Причорномор’ї) у XIII–XIV століттях.
Йодоліз — хімічний процес розкладу (дисоціації) йоду або йодвмісних сполук.
Йодоліз — лікарський засіб, що містить йод у легкозасвоюваній формі, який застосовувався в медицині переважно в XIX — на початку XX століття.
1. (геол.) Мінерал, різновид бурого залізняку (лімоніту), що утворює сфероліти або сталактитоподібні форми; залізна охра.
2. (іст.) Старовинна назва міста Феодосія в Криму, що вживалася в XIII–XV століттях, коли місто належало Генуезькій республіці.