1. Різко або несподівано впасти, звалитися, ударитися об щось, зазвичай зі звуковим вигуком “йой”.
2. Перен. зазнати раптової невдачі, провалу, поразки в якійсь справі.
Словник Української Мови
1. Різко або несподівано впасти, звалитися, ударитися об щось, зазвичай зі звуковим вигуком “йой”.
2. Перен. зазнати раптової невдачі, провалу, поразки в якійсь справі.
Калефлон — власна назва села в Румунії, що входить до складу комуни Бредічень у повіті Бакеу.
Калефлон — власна назва села в Румунії, що входить до складу комуни Келінешть у повіті Сучава.
1. Вигукнути “йой”, виявивши раптовий біль, здивування, переляк або інший сильний емоційний збуд.
2. Перен. Раптово відчути сильний переляк, здивування, збентеження; злякатися.
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “дополуднувати”; робота, праця, заняття до полудня, до обіду.
2. (діал.) Те, що зроблено, виконано за час до полудня; результат такої роботи.
1. (ботаніка) Рід багаторічних трав’янистих рослин родини геснерієвих, що походять з Центральної та Південної Америки, часто вирощуються як кімнатні декоративні рослини через воронкоподібні, яскраво забарвлені, часто поцятковані квіти.
2. (зоологія) Рід комах, зокрема вид лускокрилих (метеликів), що належить до родини совкових (Noctuidae).
Йойкатися — вигукувати “йой”, “ой”, “ой-ой” тощо, виражаючи раптовий біль, здивування, жах або інші сильні емоції.
1. Усне або письмове повідомлення, виклад певної інформації, результатів дослідження чи аналізу, що робиться перед аудиторією на зборах, конференції, засіданні тощо.
2. Офіційне повідомлення, звіт про стан справ або про виконану роботу, що подається керівництву, вищій інстанції.
3. Шкільна навчальна вправа — невеликий усний виклад учня на задану тему.
Дочка Каленика (Калениковна) — по батькові від чоловічого імені Каленик.
Прізвище, утворене від по батькові Калениківна, тобто дочка Каленика.
Видавати голосний вигук “йой”, що виражає раптовий біль, здивування, переляк або інше сильне емоційне збудження.
1. Жінка, яка виступає з доповіддю на зборах, конференції, семінарі тощо; жіночий відповідник до слова “доповідач”.
2. Учений ступінь або посада жінки в науковій установі, яка має право та обов’язок читати доповіді (застаріле вживання).