доодержання

[doodɛrʒɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Доодержання — у фінансовій та бухгалтерській практиці: сума коштів, яку одна сторона (найчастіше роботодавець) утримує з належних виплат іншій стороні (найчастіше працівникові) для подальшого перерахування третій стороні (наприклад, державі за податками, аліментодержателю, за рішенням суду тощо).

  2. (Юриспруденція) –

    Доодержання — у праві: процес або дія утримання частини коштів, доходу, платежу згідно з законом, судовим рішенням чи іншою обов’язковою виконавчою наказною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доодержання, р. доодержання, д. доодержанню, з. доодержання, о. доодержанням, м. доодержанні, к. доодержання

Більше записів