1. (у фольклорі та поетичній мові) Дуже тривалий, невимірний період часу; вічність.

2. (заст.) Дуже давні, незапам’ятні часи; старовина.

1. Статус або режим, за якого громадяни певної держави можуть в’їжджати на територію іншої країни або групи країн без отримання візи, зазвичай на певний строк та з обмеженою метою (наприклад, туризм, ділова поїздка).

2. Політико-правове поняття, що позначає наявність між державами двосторонньої або багатосторонньої угоди про скасування візових вимог для короткострокових поїздок громадян.

1. Стан або положення, за якого немає виходу, порятунку або можливості уникнути чогось; безвихідь, безпорадність.

2. У техніці та технологіях — принцип організації виробництва, спрямований на повне усунення або максимальне зменшення відходів, а також на їх повторне використання в замкнутому циклі; синонім поняття “циркулярна економіка”.

1. Принцип організації виробництва або життєдіяльності, спрямований на раціональне використання сировини та енергії, при якому відходи одних процесів стають сировиною для інших, що забезпечує замкнений цикл і мінімізує негативний вплив на навколишнє середовище.

2. Технологічний та економічний підхід, концепція, що передбачає проектування продуктів і систем з розрахунком на їх повне повторне використання, утилізацію або переробку, що веде до практичної відсутності непотрібних рештків (сміття).

1. Властивість або стан, за якого щось відбувається або існує без перерв, перепочинку, зупинок; безперервність, неперервність (наприклад, безвідривність виробничого процесу).

2. У техніці та технології — принцип організації процесу, за якого всі операції виконуються послідовно та без технологічних пауз, що забезпечує підвищення ефективності (наприклад, безвідривність лиття металу).

1. Відсутність радості, веселощів; стан, коли людина не відчуває задоволення, щастя або емоційного піднесення; похмурість, сум.

2. Психологічний стан, що характеризується глибокою внутрішньою незадоволеністю, відчуттям порожнечі та втратою інтересу до життя; меланхолія.

3. Властивість чого-небудь (наприклад, обстановки, пейзажу, періоду часу) бути позбавленим радісних моментів, світлих барв або надій; одноманітність, безрадісність.

1. Стан, коли немає радості, веселості; повна відсутність радісних почуттів, похмурість, смуток.

2. Відсутність утіхи, потіхи, надії на покращення; безнадійність, безвихідність.

Властивість або якість людини, що характеризується небажанням або нездатністю відповідати за свої вчинки, обов’язки, взяти на себе наслідки своїх дій або рішень; недбалість, легковажність.

Поведінка або вчинок, що свідчать про таку якість; безвідповідальний учинок.

Властивість або стан, коли щось відбувається або надається без винагороди, компенсації або плати; безкоштовність, даровість.

Абстрактна ознака дій, послуг, праці тощо, що характеризуються відсутністю матеріального чи грошового еквіваленту за них; неплатність.

1. Філософський термін, що означає абсолютну незалежність, самодостатність і відсутність будь-яких зовнішніх зв’язків або обумовленостей; абсолютна свобода від впливу чи відношення до чогось іншого.

2. У логіці та математиці — властивість бути незалежним, не пов’язаним із певним контекстом, умовою або відношенням.